Механізм, що дозволяє українським аграріям експортувати власно вирощену сою та ріпак без сплати 10% вивізного (експортного) мита, уже затверджено Кабінетом Міністрів України, наразі триває фіналізація процедурних деталей для його повноцінного запуску. Про це під час години запитань до уряду повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, передає Укрінформ. «Зараз спільно з Торгово-промисловою палатою (ТПП) і Державною митною службою ми завершуємо роботу над детальним переліком необхідних документів для того, щоб сільгоспвиробники підтвердили, що, наприклад, соя, яку вони хочуть експортувати, дійсно є їхньою власною продукцією. Також напрацьовуємо алгоритм подання висновків до ТПП та митниці», - сказав міністр.
Соболев нагадав, що 4 жовтня 2025 року Кабінет міністрів ухвалив постанову № 1256 «Деякі питання підтвердження власного вирощування окремих видів сільськогосподарської продукції для цілей експорту». Відповідно до цієї постанови, виробники та сільськогосподарські кооперативи, які експортують власну продукцію (коди УКТЗЕД 1201 – соєві боби та 1205 – насіння ріпаку або кользи), можуть отримати звільнення від 10% експортного мита. Мета такого винятку – підтримати безпосередньо первинних виробників продукції, а не трейдерів чи посередників. Для цього необхідне документальне підтвердження походження товару, яке визнається митними органами, а саме експертний висновок про походження товару, виданий Торгово-промисловою палатою України або її регіональними підрозділами для кожної партії продукції.
Важливий фінансовий аспект: Для того, щоб скористатися пільгою на сплату експортного мита і здійснити митне оформлення, аграріям все одно необхідно буде внести суму мита (10% від вартості товару) на депозитний рахунок ДМС або ж надати банківську гарантію на цю суму. Фактичне звільнення від сплати мита відбувається після надання митниці експертного висновку ТПП про походження товару. Таким чином, кошти, внесені на депозит, мають бути повернені експортеру після завершення митного оформлення. Цей механізм слугує гарантією для держави на випадок, якщо підтвердження статусу виробника не буде надано чи буде визнано недійсним.
При цьому, найбільші проблеми, пов'язані з коносаментом та різними партіями сої і ріпаку при морському експорті, виникають через необхідність підтвердити право на пільгу зі сплати 10% експортного мита. Ці проблеми мають здебільшого процедурний та документальний характер і виникають на фінальному етапі оформлення вантажу в порту. Проблеми, пов'язані з коносаментом (Bill of Lading, B/L), Коносамент — це основний транспортний документ при морському перевезенні, який підтверджує право власності на товар, його прийняття перевізником та зобов'язання доставити вантаж.
Головна проблема полягає у часі його видачі та необхідності підтвердження партії:
-
Пізнє отримання документа: Коносамент або інший товарно-транспортний документ (ТТН) видається лише після фактичного завантаження товару на судно чи транспортний засіб.
-
Залежність від висновку ТПП: Для застосування пільги аграрій-експортер повинен отримати експертний висновок Торгово-промислової палати (ТПП), який підтверджує, що соя/ріпак є його власною продукцією. Цей висновок ТПП вимагає зазначення точного обсягу партії та наявності товарно-супровідного документа (тобто коносамента).
-
Документальна колізія: Це створює "петлю": митне оформлення (звільнення від мита) вимагає висновку ТПП висновок ТПП вимагає даних із коносамента коносамент видається лише після завантаження. Ця послідовність ускладнює та уповільнює процес митного оформлення без сплати мита, особливо з урахуванням простоїв суден у порту. Також, морський експорт великих обсягів рідко здійснюється однією однорідною партією від одного виробника. Товар часто надходить у порт невеликими партіями від багатьох виробників, а потім змішується у портових елеваторах або під час завантаження на судно.
-
Змішування партій (commingling): Велика партія товару (наприклад, трюм судна) формується шляхом змішування продукції від різних постачальників, частина з яких є виробниками (мають право на пільгу), а частина — трейдерами (повинні сплатити 10% мита).
-
Ідентифікація власної продукції: В умовах загального потоку товару, що йде на завантаження, стає надзвичайно складно документально підтвердити, що конкретна тонна, завантажена на судно і зазначена в коносаменті, походить саме з полів конкретного агровиробника, який претендує на пільгу.
-
Відсутність посередництва: Постанова КМУ прямо забороняє застосовувати пільгу, якщо експорт здійснюється через посередницькі договори (комісія, доручення тощо). Це змушує виробників самостійно виходити на зовнішні ринки або експортувати через кооперативи, що значно ускладнює логістику та фінансування великих морських партій.
Наслідки цих проблем:
-
Фінансові ризики: Зрив міжнародних контрактів та штрафи за простій суден у порту через затримку митного оформлення.
-
Необхідність забезпечення: Виробник змушений вносити 10% мита на депозит митниці або надавати банківську гарантію як забезпечення (через складність вчасного надання висновку ТПП), що відволікає значні обігові кошти.
