... Звивиста стрічка шосейної дороги довжиною 24 км. серед мальовничих краєвидів веде з Кременця до Почаєва. По дорозі привертає увагу одинока гора справа. Вона відірвана від гряди Кременецьких гір. Такі гори називають горами-свідками. А свідчать вони про своє морське походження. Гора називається Божа (Бужа). Ця цінна пам'ятка природи охоплює 119 га. Ботаніки нарахували тут 283 види рослин.
     Ймовірно, що з горою Божа пов'язані давні перекази про Божа - вождя одного з племен східних слов'ян, які були відомі в III-VI ст. під спільною назвою анти. Цікава вона й тим, що на самій вершині гори б'є цілюще джерело. У добру погоду з вершини, де колись стояла капличка, видніються золоті куполи церков Свято-Успенської Почаївської Лаври.

Почаївський пагорб і забудова Лаври

     Перша писемна згадка про Почаїв датується 1450 роком. У 1597 році згадується в документах і Почаївський монастир, якому в 1834 році надали титул Лаври - найвищий почесний титул православних монастирів. Його отримували чоловічі монастирі за особливі заслуги.
     Почаївська Лавра - це величний архітектурний ансамбль, що складається з 16 церков, резиденції архімандрита, дзвіниці, братського корпусу та духовної семінарії. Усі будівлі ідеально поєднуються з мальовничим ландшафтом, скелястим схилом гори та терасами.

Почаївська Лавра веде своє літочислення з першої половини XIII століття

     До найбільших реліквій Свято-Успенської Почаївської Лаври належать: слід стопи Матері Божої на камені, де б'є цілюще джерело, чудотворна ікона Матері Божої Почаївської та святі мощі першого ігумена монастиря Іова Заліза (XVII ст.).

     ... Місто за 25 км від Кременця. Населення 8,2 тис. мешканців. В письмових джерелах вперше згадується під 1450 р. Від 1527 р. тут діяв монастир, а при ньому друкарня. У 1618 р. з друкарні К.Транквіліона-Ставровецького вийшла книга "Зерцало Богословія". У жовтні 1846 р. тут побував Т.Г.Шевченко за завданням Київської Археографічної Комісії.

Почаївська Лавра

     ПОЧАЇВСЬКА ЛАВРА. Найбільша православна святиня Волині й друга, після Києво-Печерської Лаври, в Україні. За легендою, монастир заснували ченці Києво-Печерського монастиря, які втекли від нападу татар в 1240 р. Вперше згадується в 1527 р. У 1597 р. шляхтянка А. Гойська подарувала монастиреві чудотворну ікону Матері Божої, що її привіз на Волинь у 1559 р. болгарський митрополит Неофіт. У 1675 р. завдяки цій іконі турки відступили від монастиря (цій події присвячена дума "Ой, зійшла зоря вечоровая"). Його розквіт пов'язаний з діяльністю ігумена Йова Заліза (1602-51 pp.). Почаївська Лавра - одне з величних в Україні місць прощі на Успіння Пресвятої Богородиці (28 серпня) і преподобного Йова (10 вересня). До її святинь належать: слід стопи Матері Божої з джерелом цілющої води, її чудотворна ікона, мощі преподобного Йова. Найвидатніші споруди: Свято-Успенський собор (1771-82 pp., арх. Г.Гофман), Троїцький собор (1906-12 pp., арх. А.Щусєв), келії (1771-80 pp.), Архієрейський дім (1825 p.), дзвіниця (1861-69 pp.) висотою 65м; надбрамний корпус (1835 p.). З 1730 р. діяла друкарня, з якої вийшло 187 книжок. Святині багаті на стінопис, скульптури, орнаменти. У передмісті Почаєві стоїть дерев'яна Покровська церква (1643 p.).

У Почаєві народилися художники І.Хворостецький, О.Шатківський, І.Лазарчук.