... одне із заповідних міст України. "Маленькою Волинською Швейцарією" називають його з любов'ю туристи, які приїжджають помилуватися старовинним містом та його мальовничими околицями. Розкинувшись в долині між горами - граничними відрогами Подільських Товтр, з історичними назвами Замкова, Черча, Дівочі Скелі, Хрестова, Осовиця, Воловиця, Куличівка, місто своїми вулицями розбігається по схилах та узгір'ях і випліскується на широке привілля рівнини волинського Малого Полісся над річкою Іква.
     Перша писемна згадка про Кременець зафіксована у Галицько-Волинському літописі Іпатіївського зведення 1227 року. Та археологічні розкопки свідчать, що поселення тут були ще в епоху пізнього палеоліту (біля ЗО тис. pp. до Р.Х.).
     Візитна картка міста - Замкова гора (Бона, 397 м над рівнем моря) з руїнами мурів. Могутню фортецю не змогли скорити полчища Батия. І лише в 1648 році, після чотирьохтижневої облоги, козаки Максима Кривоноса штурмом здобули фортецю, в якій оборонялися поляки, що опинилися тут після поразки під Пилявцями. фортеця і місто були тоді вщент зруйновані. І досі, понад 350 літ, стоять оті стіни як німі свідки нашої історії.

Кременець. Вид міста з гори Бона

     З минулих епох збереглося чимало цінних пам'яток історії, культури та архітектури. Ці об'єкти, в основному, сконцентровані у центральній частині міста.
     Серед найдавніших і цінних споруд Кременця - колишній братський Богоявленський монастир, де нині розташована середня школа №1. Приваблює погляд пам'ятка архітектури XVIII ст. - комплекс будівель славнозвісного, першого на Волині вищого навчального закладу, Кременецького ліцею, заснованого у 1805 році Тадеушем Чацьким і Гуго Коллонтаєм - польськими вченими і громадськими діячами. Сьогодні в його корпусах розмістився Педагогічний коледж ім. Т.Г.Шевченка.
     Виділяється серед пам'яток ансамбль колишнього монастиря ОО.Францисканів з бароковою дзвіницею (тепер Свято-Миколаївський собор). На вулиці Медовій знаходиться унікальна споруда XVII ст. - кременецькі "будинки - близнюки", зведені в стилі бароко.
     Серед пам'яток архітектури та історії міста, що збереглися до наших днів, ансамбль колишнього монастиря ОО.Реформаторів (нині Свято-Богоявленський жіночий монастир, XVIII ст.). Сьогодні, після довгих років мовчання, монастирські дзвони знову кличуть на прощу прочан з різних куточків України. Загалом у місті діє 9 культових споруд. Всі вони мають статус пам'яток архітектури.

Кременець. Родинний будинок Словацьких (поч. XIX ст.)

     Хоча місто невелике, проте має сім давніх цвинтарів: Туницький (кінець XVIII ст.); Католицький, званий Польським (1891 p.); військовий Калантир (друга половина XIX ст.); Єврейський (XVI ст.). На особливу увагу заслуговує П'ятницький (П'ятинка) або Козацький (XVII -XVIIICT.), Василіянський (XIX ст.) цвинтарі. Із Кременцем пов'язані життя і діяльність багатьох визначних постатей в науці і культурі краю. Тут, на початку XIX ст., викладали в Ліцеї природодослідники Віллібальд Бессер і Антоній Анжейовський, письменники Алойзій феліньський, Алойзій Осінський, Юзеф Коженьовський, математик Юзеф Чех, історик Іоахім Лелевель, художник Юзеф Пічман. У середині XIX ст. в Кременці служив мандрівник і дослідник Микола Пржевальський. В Комерційному училищі на початку XX ст. вчилися український композитор Михайло Вериківський та російський письменник Лев Нікулін, викладали художники Тимофій Сафонов та Андроник Лазарчук. Місто відвідали, подорожуючи по Волині, М.Костомаров і Т.Шевченко.
     У Кременці у 1809 році в родині професора Ліцею Евзебіуша Словацького народився поет і драматург, співець і провісник свободи свого народу Юліуш Словацький. Тут зберігся родинний будинок Словацьких, у якому відкрито музей поета. На Туницькому кладовищі в родинному гробівці спочиває його мати Саломея Словацька-Бекю. А в парафіяльному костелі Св.Станіслава у 1909 році встановлено пам'ятник Ю.Словацькому роботи Вацлава Шимановського. В Кременці вчилися: письменники Борис Харчук, Улас Самчук, Галина Гордасевич, Оксана Лятуринська. В різні роки Кременець відвідали: письменник і церковний діяч Феофан Прокопович; філософ і поет Григорій Сковорода; етнограф і письменник Володимир Даль; поет і публіцист Юліян Нємцевіч; письменниця Марія Конопницька; поетеса Леся Українка та її мати Олена Пчілка; романіст Оноре де Бальзак; композитор і піаніст Ференц Ліст; літературний критик Михайло Драгоманов, письменник Михайло Коцюбинський; поети Максим Рильський, Микола Бажан.
     Письменник Роман Федорів писав: "Ви ніколи не бували у цьому загадковому місті, де на кожному кроці здибаєшся з буянням нового життя, де повно свідків історії, де народився Юліуш Словацький, де ... та ні, про це місто двома, трьома словами не можна говорити, його треба бачити самому..."

Кременець. Руїни замку на горі "Бона"

     ... Районний центр. 69 км від Тернополя. Населення 22 тис. мешканців.
     Одне з найдавніших міст України. Вперше згадується в Іпатіївському літописі під 1226 р. Узимку 1240 р. орда хана Батия не змогла оволодіти фортецею на Замковій горі. У 1648 р. Кременецький замок був здобутий козацьким загоном М.Кривоноса. У жовтні 1846 р. Кременець відвідав Т.Г.Шевченко.

Пам'ятки історії та архітектури:
ЗАМОК ( XII cm.). В XIV - XVI ст. дерев'яні укріплення були замінені кам'яними. Збереглися надбрамна вежа і оборонні стіни. Визначна споруда в історії України.
АНСАМБЛЬ КОЛЕГІУМУ (1731-43 pp.). Споруджений за проектом архітектора П.Гіжицького у стилі пізнього бароко. Складався з єзуїтського костела і двох учбових корпусів. Поблизу парк та ботанічний сад, заснований у 1806р. Д.Міклером.
БУДИНОКЮ.СЛОВАЦЬКОГО ( XVIII ст.). Тут жив польський поет в 1814-28 pp. У 1969 р. на подвір'ї встановлено бюст поета. З 2002 р. тут діє музей ім. Ю. Словацького.
МИКОЛАЇВСЬКИЙ СОБОР З КЕЛІЯМИ (1636 р.). Збудований для монастиря ОО.Францисканів в готико-ренесансному стилі. У XVIII ст. собор і надбрамна вежа набули барокового характеру.
БОГОЯВЛЕНСЬКИЙ МОНАСТИР (1760 p.). У стилі пізнього бароко. До комплексу монастиря входять костел, келії і надбрамна дзвіниця. З 1633 р. тут діяло братство, при ньому школа і друкарня.

Тут народилися: поети Юліуш Словацький та Галина Гордасевич, композитор Михайло Вериківський.

 

За матеріалами путівника
"Тернопільщина - Україна "
рекламно-видавничого агентства
"Наш Світ™"