Бучач

 

     ... місто-музей. Про час його заснування існують розбіжні думки науковців: 1260 або 1397 роки. На території міста знаходилося давнє слов'янське поселення, що до 1340 року входило до складу Галицько- Волинського князівства.
     Житлові будинки один над одним підносяться на схилах, вузькі сходи сполучають вулиці. Талановиті майстри зводили оригінальні споруди, досконалі за формою, своєрідні за вирішенням. Найбільший розквіт будівництва припав на XVIII століття. Найцікавішою є будівля ратуші в стилі бароко. Збудована в 1751 році за проектом львівського архітектора Бернарда Меретина, вона нагадує собою вежу з двома поверхами-основами. Будівля не має аналогій в архітектурі XVIII століття. Це взірець синтезу архітектури та скульптури. Скульптури виконані майстром Й.Пінзелем.

Бучач.
Ратуша, XVIII ст.

     У 1624 році у Бучачі засновано монастир ОО.Василіян, (чернечий орден Чину Святого Василія Великого, який жив за правилами, укладеними в IV ст.). Часом найбільшої активності Василіян було XVIII ст.
     У березні 1991 року він відновив свою місійну працю. З 1992 року тут ведуться ремонтно-реставраційні роботи. У 1995 році зареєстрований історико-філософський ліцей імені Св.Василія Великого. Сьогодні ліцей перейменований на колегіум імені Св.Йосафата.
     Замок - це одна з шести відомих фортець XIV ст. у Галичині (Бучач, Червоноград, Лопатин, Олесько, Скала, Теребовля). Його побудовано на місці давнього городища ХІІІ ст. Кажуть, що із замку походить образ Пресвятої Богородиці (XVI ст.), який тепер знаходиться в церкві Св.Миколая. Ікону привезла із собою Марія Могилянка, дочка молдавського господаря, дружина чергового власника замку Стефана Потоцького. Вона ж у 1630-их роках перебудувала, оздобила й укріпила замок, який став у ряд сильних прикордонних укріплень Поділля.

Бучач.
Вид на забудову монастиря О. Василіян

     У 1672 році стотисячне турецьке військо підійшло під мури фортеці. Але завдяки мужності та винахідливості Терези Потоцької, дружини відсутнього тоді Юзефа Потоцького, султан Магомет IV залишив неушкодженим замок та ще й подарував оборонцям життя і свободу, не взявши при цьому клейнодів господині замку, запропоновані нею, як вдячність. Однак не відмовився взяти прекрасного коня арабської породи із замкової стайні.

 

     Найдавніша споруда міста, що збереглася - церква Святого Миколая (1610 p.). Це перша мурована церква в Бучачі. Вона давно привернула увагу дослідників і включена в усі праці з історії українського мистецтва. Фундатором храму був Стефан Потоцький та його дружина Марія Могилянка. Про це свідчить картуш над порталом, складений з "Пиляви" родини Потоцьких і герба Могил, молдавських господарів. До найбільших скарбів храму відносять ікону "Богородиця" (XVI ст.), яку привезла до Бучача Марія Могилянка, а також ікону "Покрова" (XVII ст.) з Покровської церкви. Мистецьку цінність має також ікона "Св. Миколай-Чудотворець". Запрестольний образ, як свідчить підпис, малював К.Вольський у 1893 році. Визначна пам'ятка декоративно-ужиткового мистецтва - різьблена чаша 1656 року. Майже чотири століття церква Св.Миколая - осередок духовності для багатьох поколінь бучачан.

Бучач. Руїни замку

     ... Районний центр, на обох берегах Стрипи. 72 км від Тернополя. Населення 12,5 тис. мешканців.
     Відоме з 1397 р. У XVIII cт. ним володіли магнати Потоцькі, які спорудили тут ратушу, монастир, костел, церкви. У 1515 році місто одержало магдебурзьке право. Тут підписаний мирний договір (1672 р.) між Польщею і Туреччиною.

Пам'ятки історії та архітектури:
ЗАМОК (XIV ст.). На скелі над Стрипою збереглися частини оборонних мурів. Відображає оборонну архітектуру Поділля XIV - XVI ст.
ЦЕРКВА ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО ХРЕСТА (1753-70 pp.). Споруджена за проектом арх. І.Шільцера в стилі пізнього бароко для монастиря ОО.Василіян. Розписи XVIII ст.
ЦЕРКВА Св.МИКОЛАЯ (1610 p.); ДЗВІНИЦЯ (XIX ст.). Мала оборонний характер. В архітектурі помітний вплив візантійського храмового будівництва. Зберігся унікальний іконостас.
ЦЕРКВА ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ (1764 p.).
Споруджена за проектом арх. Б.Меретина в стилі пізнього бароко. Збереглася унікальна різьба по дереву, скульптура І .Г.Пінзеля.
ЦЕРКВА В УРОЧИЩІ МОНАСТИРОК (XVI ст.). Одна з рідкісних пам'яток України. Мала оборонний характер і служила за фортецю. Зразок давньої подільської кам'яної архітектури.
УСПЕНСЬКИЙ КОСТЕЛ (1761-63 pp.). В стилі пізнього бароко. Скульптура І.Г.Пінзеля.
РАТУША (1750-51 pp.). Арх. Б.Меретин. Оздоблена скульптурами І.Г.Пінзеля. Висота 35м. Вирізняється своїми скульптурними композиціями. Визначний твір української архітектури XVIII ст. Реставрована у 1988-89 pp.

Тут народилися: Ш.Й.Агнон - єврейський письменик, лауреат Нобелівської премії; М.В.Чепіта - живописець, М.Галущинський -громадський і просвітній діяч, М.Островерха (Осика) - письменник і журналіст, О.Назарук - письменник і громадський діяч, Й.Кнебель -книговидавець.

 

 

 

 

 

За матеріалами путівника
"Тернопільщина - Україна "
рекламно-видавничого агентства
"Наш Світ™"
 


оновлено 04.11.2005
© 2005, Тернопільська Торгово-промислова палата
на попередню сторінку вгору на наступну сторінку